Формула вибору професії

 

Проблема професійного самовизначення старшокласників

Професія (від лат. – офіційно зазначене заняття) –  це вид трудової діяльності, що вимагає певних здібностей, спеціальних теоретичних знань і практичних навичок та є джерелом існування. Тип професії визначається предметом праці, з яким взаємодіє людина. Виділяють п’ять основних типів професій: «людина – техніка»,  «людина – людина»,  «людина – природа»,  «людина – знакова система»,  «людина – художній образ». Період навчання у старших класах співпадає за часом з виникненням перед школярами проблеми подальшого життєвого, зокрема – професійного шляху. Вибір професії передбачає проходження певних етапів вікового розвитку, який полягає у переході від безпосереднього, імпульсивного прийняття відповідного рішення до вибору, що базується на співставленні сукупності значущих зовнішніх та внутрішніх факторів. Зміни психологічних аспектів у процесі вибору професії обумовлені не лише розвитком та становленням особистості учня, але й зміною його соціального статусу. В старших класах для більшості учнів проблема вибору майбутньої професії вже набуває актуальності та соціальної значущості: наближається закінчення навчання, постає питання про визначення свого місця в суспільстві, зокрема в трудовій діяльності. Вибір професії та подальша учбова діяльність юнаків і дівчат  здійснюється на основі широких соціальних мотивів. Характерною особливістю профорієнтації старшокласників є врахування своїх реальних можливостей, прагнення підготувати себе до самостійного життя. Відбувається остаточне становлення індивідуальної своєрідності; свідомий, обдуманий, відповідальний вибір  створює ті  внутрішні умови, ту внутрішню позицію, при якій особистість цілісніше опановує обрану професію. Нова соціальна ситуація змінює мотиви учіння для старшокласника, змінює задачі, цілі, зміст цього процесу. Юнаки сприймають та визначають учбовий процес з точки зору того, що він може дати в майбутньому. Характеризуючи соціальну ситуацію розвитку старших школярів, вона вказує, що вибір подальшого життєвого шляху, самовизначення являє собою афективний центр їхньої життєвої ситуації, є особистісним новоутворенням старшого шкільного віку. Перед учнями постають фундаментальні задачі соціального й особистісного самовизначення: як знайти своє місце в житті, вибрати справу у відповідності зі своїми можливостями й здібностями, як стати справжніми людьми, у чому сенс життя і багато інших. Юнаки і дівчата прагнуть зайняти внутрішню позицію дорослої людини, усвідомити себе членами суспільства, визначити себе у світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості поряд з розумінням свого місця й призначення в житті. Відомий спеціаліст у галузі психології профорієнтації Є.О. Климов, стверджував, що професійне самовизначення є системоутворюючим центром для всієї системи можливих «самовизначень» підростаючої людини як суб'єкта діяльності і громадянина. П.А. Шавір  вказував на внутрішню суперечливість процесу професійного самовизначення. Він розглядав професійне самовизначення як процес розвитку особистості, зазначаючи при цьому, що його рушійні сили містяться у внутрішніх протиріччях особистості. Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться подальше життя особистості та як вона в ньому буде себе почувати. Адже всім хочеться реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності. У старшокласників, як правило, наявна уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання. Це спостерігається в тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, чи існує конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальними перспективами. На вибір професії впливають також думки батьків, товаришів, знайомих. Старших школярів завжди хвилює проблема вибору майбутньої професії, і вони ведуть з цього приводу розмови з оточуючими їх однолітками та  дорослими. Тому, основним завданням профорієнтаційної роботи зі старшокласниками є допомога сформувати у них ефективне рішення, яке вплине на вибір професії і буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні потреби. Вибір професії – це довгий процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей особистості. Готуючи учнів  до життя, сучасна освіта вчить їх робити правильний вибір, допомагає кожному професійно  визначитися, навчитися  так узгоджувати свої «хочу», «можу», «є», «потрібно», щоб відчути себе відповідальними  за власне професійне життя, професійну долю, уникнути помилок у виборі професії. Важливою передумовою успішного вирішення проблем особистості щодо  професійного самовизначення є вміння зіставляти свої: «хочу» –бажання, прагнення, наміри, інтереси, цінності, орієнтири; «можу» – пізнавальні та інтелектуальні можливості; «є» – стійкі психофізичні, характерологічні та фізичні властивості; «потрібно» – вимоги, які висуваються особистості середовищем і  ринком праці. Сьогодні на ринку праці на передових позиціях залишаються сфери професій «людина – людина» і «людина – знакова система». Від усвідомлення саме цих чинників, їх узгодження, якісних і кількісних характеристик, взаємодії залежить успішність професійного вибору.