Кабінет практичного психолога Махлярчук Юліани Сергіївни

  Психологічні основи встановлення контактів педагога з родиною дитини Для  успішної взаємодії педагогів з сім’ями  варто врахувати наступні рекомендації: Чітко й послідовно наголошуйте на цінності дитини.  Те, як працівники школи говорять про дітей під час формального і неформального спілкування, суттєво впливає на розвиток стосунків з сім’ями дітей. Батьки цінують здатність вчителів бачити різні аспекти особистості дитини, а не лише її академічну успішність; вміння звертати увагу на індивідуальний прогрес дитини, а не ставити інших дітей як взірець для наслідування. Ставте себе на місце батьків.  Батьки цінують зусилля педагогічних працівників, які намагаються зрозуміти, що означає виховувати дитину. Працівники шкіл, які намагаються зрозуміти стан батьків, меншою мірою схильні привласнювати право виносити вердикти, які можуть нашкодити взаєминам між сім’єю та школою. Поглиблюйте своє розуміння культурної різноманітності . Якщо вчителі глибше розумітимуть наявну різноманітність культу

  Психологічна компетентність педагога у роботі з дітьми з емоційною та поведінковою нестійкістю        Плануючи корекційну роботу з дітьми вчителю доцільно порадитись із практичним психологом щодо підбору доцільних методів роботи з кожною дитиною. Якщо у дитини неадекватна (розгальмована) поведінка, то психолог допоможе виявити причини такої поведінки та знайти індивідуальний підхід до неї. Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги (ГРДУ) – це поліморфний клінічний синдром, основними проявами якого є порушення здатності дитини контролювати та регулювати свою поведінку, що характеризується моторною гіперактивністю, імпульсивністю, невмінням зосереджуватись. Це нейропсихіатричний розлад, причиною якого є особливості будови та функціонування головного мозку або органічне ураження центральної нервової системи. У більшості випадків ГРДУ – це розлад генетичної природи, який пов'язаний, зокрема, з генами, що відповідають за регулювання обміну та активності двох нейротрансміттерів – дофаміну

   Запобігання булінгу в освітньому закладі Особисті кордони потрібні учителю, учню. Нагальною ж потреба у встановленні та належному захисті особистих кордонів є саме у вчительській професії, оскільки учні тільки вчаться вибудовувати власні правила взаємодії та нерідко не розуміють, де порушують межі інших. Булінг, професійне вигорання, підвищена тривожність та дратівливість, пасивна або активна агресія, ментальні розлади – все це може бути наслідками порушення вашого особистого простору, а також невміння його захистити. Найбільш жорстокі прояви булінгу зазвичай відбуваються в підлітковому віці. Однак ще в молодшій школі кожен член класної спільноти займає свою позицію, починає відігравати в колективі певну роль. Тож вибір на жертву булінгу падає зазвичай не миттєво. Булер і його прибічники можуть почати над кимось насміхатися. Якщо реакція «та, що треба» (особистість лякається, плаче, нервово відповідає агресорам), то буде спроба повторити ці принизливі жарти знов і знов. Дорослому

  Поради психолога для вчителів "Як діяти під час онлайн уроків, якщо вмикається сигнал "Увага всім! Повітряна тривога"" Психологія війни. Пропорційні дії Мотивація учнів до навчальної діяльності Про навчальну мотивацію опосередковано свідчить рівень реальної успішності навчальної діяльності: показники шкільної успішності, відвідуваності, сформованість навчальної діяльності школярів. Навчальна діяльність передусім мотивується внутрішнім мотивом, коли пізнавальна потреба особистості спрямовується на предмет діяльності, а також зовнішніми мотивами (самоутвердження, престижу, обов'язку, необхідності, досягнення тощо). Щоб отримати максимальний ефект, учителю необхідно виробити певну стратегію. 1. Побудувати теоретичну логіку предмету, зробивши учнів не просто виконавцями певних завдань, а своїми повноправними партнерами. 2. Обирати та подавати навчальний матеріал у такому форматі, який точно зацікавить учнів. 3. Використовувати різноманітні методи і форми навчання.

  Практикування вдячності Вдячність - це наша опора, адже ми можемо спиратися лише на те, що маємо. Навчаючись помічати те, що у нас є, ми вчимося переживати вдячність як стан душі та доброзичливого ставлення до себе, інших та світу.  Пропоную Вам кілька вправ, які дозволяють розвинути це відчуття. ЩОДЕННИК ВДЯЧНОСТІ Придбайте красивий блокнот, у який Вам буде приємно записувати події, за які Ви вдячні. Ви також можете це робити у нотатках телефону. Щовечора приділіть 10хвилин для того, щоби записати у щоденник або смартфон події дня, за які Ви вдячні. Це може бути щось незначне на кшталт завершеного завдання на роботі, смачної кави, приємної телефонної розмови з другом, красивого заходу сонця. ПОМІЧАЙТЕ ЩАСЛИВІ МИТІ Зупиніться на мить та відчуйте подяку за кожне приємне переживання. Це також може стосуватися дрібних та банальних на перший погляд речей: посмішки перехожого, купівлі канцелярського приладдя, поїздці в офіс вперше після тривалого періоду work from home. Ще один лайфхак: ф